Крок — Тлумачний словник української мови

Крок, у, ч.

1. рух ногою під час ходіння або бігу.

Ступінь.

Крокувати, Крокування, Крокомір.

2. тільки мн. звуки від такого руху.

Крок за кроком — а) дуже повільно, повагом; б) поступово, послідовно; Кроком руш! — уживається як команда йти в певному напрямі; Міряти кроки — розмірено ходити туди й назад.

3. перен. дія, вчинок. Невиважений крок.

4. перен. етап у розвитку чого-небудь, у розв'язанні якогось завдання тощо.

Крок назад — відступ від досягнутого; Крок уперед — про певний поступ, успіх у чомусь; Перший крок; Перші кроки — початок у якійсь справі, діяльності тощо.

5. перев. з означ. хода. Йти швидким кроком.

6. перев. з означ., перен. певний спосіб пересування (в танці, на лижах і т. ін.). Мазурковий крок. Рухатися приставним кроком.

7. відстань (близько 70 — 75 сантиметрів) між стопами під час ходіння як міра довжини.

8. спец. певна стала відстань або величина чого-небудь (при спрямованому рухові механізму, деталі тощо). Крок гвинта.