Косий — Тлумачний словник української мови

Косий, а, е.

1. який падає або розташований похило, під кутом до горизонтальної площини. Похилий, непрямий. І розташований по діагоналі, навскіс. Навскісний.

2. зроблений, прикріплений і т. ін. криво (про предмети). Перекошений, скошений, скривлений.

3. який має неоднаково спрямовані зіниці (про очі, про людину з такими очима). Зйзий, зизоокий, косоокий.

4. перен. який виражає неприязнь, недружелюбність (про погляд). Неприязний, недружелюбний, недоброзичливий, ворожий.

Коситися; косити (до 3, 4 знач.).

Косенький, косуватий, присл. Косо.