Корисливий — Тлумачний словник української мови

Корисливий, -а, -е.

1. Який ґрунтується на матеріальній вигоді; який робиться задля власної вигоди. — Шкурний.

2. Який прагне з усього мати матеріальну користь, вигоду. — Користолюбний, Грошолюбний, Пожадливий, Меркантильний.

Корисливість

— присл. Корисливо