Корабель, -я, ч.; у зверт. Кораблю.
1. Велике морське судно.
- Спалити за собою кораблі — рішуче розірвати з минулим, зробити неможливим повернення до минулого.
— Корабельний, Кораблевий, Корабельник, Корабельня, Кораблебудування.
2. У повітроплаванні — дирижабль, іноді — важкий літак.
- Повітряний корабель.
- А космічний корабель — літальний апарат, призначений для польотів у космос.
Корабель в інших словниках
| Корабель — Великий тлумачний словник сучасної української мови |