Копер — Тлумачний словник української мови

Копер, -а, ч.

1. Споруда над устям ствоура шахти, де встановлено пристосування та механізми шахтового підіймання.

2. Будівельна машина для забивання паль.

— пристрій для подрібнювання металевого лому.

Копровик.

Копровий.