Концентрація — Тлумачний словник української мови

Концентрація, !, ж.

1. зосередження, скупчення чогось в одному місці або навколо центра; згущення. • зосередження, скупчення. А концентрація капіталу — збільшення розмірів капіталу за рахунок перетворення в капітал частини додаткової вартості.

2. хім. ступінь насиченості, густоти якогось розчину.

3. гір. збагачення корисних копалин шляхом виділення їх з породи.

Концентрувати, Концентруватися, Концентрування, дієприкм. і прикм. Концентрований; Концентрат (до 2, 3 знач.).