КОМІРНИК, а, ч.; узверт. Комірнику.
Тни, хто завідує складом (коморою).
Комірник в інших словниках
| Комірник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
КОМІРНИК, а, ч.; узверт. Комірнику.
Тни, хто завідує складом (коморою).
| Комірник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |