Композиція — Тлумачний словник української мови

Композиція, ї, ж.

1. тільки одн. побудова, структура твору літератури, мистецтва, зумовлена його змістом, характером і призначенням.

2. завершений музичний твір; структура музичного твору; музична форма. Живописний, скульптурний, архітектурний, графічний твір, складові частини якого характеризуються як самостійністю, так і спільністю задуму, мистецьких прийомів тощо. І складний художній твір, що містить літературну та музичну частини, об'єднані однією темою, одним сюжетом.

3. тільки одн. теорія складання музичних творів. Процес музичної творчості.

Композиційний, присл. Композиційно.