Комар — Тлумачний словник української мови

Комар, а, ч. у зверт. комаре. Дрібна двокрила кровоссальна комаха з тонким тільцем і довгим хоботком.

Комар нбса не підточить — нема чого закинути, нема до чого причепитися.

— комарня, накомарник, комариний, комарів.