Колидка — Тлумачний словник української мови

Коли́дка, -и, -и. ж.

1. Народна календарно-обрядова величальна пісня, виконувана на різдвяні свята; належить до найдавніших видів народнопоетичної творчості.

Коля́да.

Коля́дний, Коля́дковий.

2. Обряд колядування.

Коля́дувати, Коля́дування, Коля́дник, Коля́да.