Козир, я, ч.
1. У картярській грі — карта тієї масті, що оголошена старшою і б'є будь-яку карту інших мастей.
— Козирний, Козиряти (ходити з козиря), Козириться (іде козирна карта).
2. перен. те, що у відповідальний момент може дати комусь перевагу у чому-небудь.
— Ходити козирем — триматися по-молодецьки, поважно або гордовито, зарозуміло.
— Козир-дівка, розм. — про сміливу, спритну, гостру на язик дівчину.