Ковзати — Тлумачний словник української мови

Ковзати, аю, аєш, недок., Ковзнути, ну, неш, док., однокр.

1. плавно рухатися, посуватися гладенькою, слизькою поверхнею; втрачати стійкість на такій поверхні. Ковзатися.

Ковзати по поверхні чого — не заглиблюватися в сутність чого-небудь, обмежуватися загальним, приблизним знайомством із чимось.

2. перен. плавно і легко рухатися, ледве доторкаючись до чогось.

  • Тінь ковзнула по стіні.

3. перен. З'являтися час від часу (про усмішку).

Ковзання.