Клієнт — Тлумачний словник української мови

Клієнт, а, у.; у зверт. Клієнте.

1. постійний відвідувач, покупець, замовник і т. ін.

2. особа, що доручила ведення своєї справи адвокатові, нотаріусу.

Клієнтський, Клієнтура, Клієнтурний.

3. комп'ютер, що користується послугами іншого комп'ютера, який у цьому випадку називається сервером.

4. У стародавньому римі — неповноправний громадянин, який юридично залежав від опікуна-патрона.

Клієнтела.