Клунок, нка, ч.
1. Наповнена чимось дорожня торба, яку носять за плечима.
2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін. — Вузол.
3. Розм. Півмішка чого-небудь як міра.
Клунок в інших словниках
| Клунок — Великий тлумачний словник сучасної української мови |