Клапоть, -тя, -тя, ч.
1. Відрізана або відірвана частина тканини, паперу тощо. — Шматок, обривок.
□ Клаптевий.
2. перен. невелика ділянка чого-небудь (поля, лісу, туману тощо). — Клаптик.
Клапоть в інших словниках
| Клапоть — Великий тлумачний словник сучасної української мови |