Кишка — Тлумачний словник української мови

КИШКА, і, ж.

1. еластична траска — частина травного тракту людини або тварини.

Кишковий, Кишкоподібний.

Кишки рвоти (порвати) [зі (зо, від) сміху (від роготу)] — сміятися до знемоги, знесилення.

2. тільки мн., анат. те саме, що кишівник.

3. вид ковбаси, начиненої кашею з кров'ю.

4. розм. гумова або брезентова еластична траска чи рукав для подавання води.

Шланг.