КИСІЛЬ, селю, ч. драглиста рідка страва з ягідного або фруктового сиропу, молока тощо з домішкою крохмалю.
— Киселевий, Киселеподібний.
Кислий, а, е.
- 1. який має своєрідний гострий смак (напр., смак лимона, журавлини, оцту тощо).
- 2. який утворився внаслідок бродіння. Кисле молоко.
- 3. який виділяється бродильними речовинами (про запах).
- 4. перен. який свідчить про незадоволення; незадоволений, пригнічений, похмурий, сумний. Кисле обличчя. Її присл. Кисло.
- 5. який містить кислоту або вказує на наявність кислоти. А Кислі ґрунти — ґрунти, у яких є вільні й увібрані йони водню та алюмінію.
Кислиця, ж.
- 1. дика яблуня з дрібними і дуже кислими плодами.
- 2. плід цієї яблуні.
— Кисличка, Кисличний.
— Кислиці розводити — плакати жаліючись, скиглити, хникати.
Кисіль в інших словниках
| Кисіль — Великий тлумачний словник сучасної української мови |