Кипіти — Тлумачний словник української мови

КИПІТИ, плю, пиш, недок.

1. клекотіти, вирувати, пінитися під час нагрівання, випускаючи гарячу пару (про рідину); варитися; нагрівшись до 100°С, випускати пару (про посудину з рідиною); топитися, плавитися (про метал).

2. Лерен. бурхливо вирувати, бурхати, клекотіти (про холодні, не підігріті рідини).

□ кипіння.

3. перен. бути наповненим або вкритим ким-, чим-небудь, що швидко рухається, ворушиться: Кипить озеро рибою; Безос. на майдані аж кипить від народу.

4. бурхливо, палко виявлятися (про почуття, переживання); бурхливо, палко відчувати, переживати що-небудь.

5. перен. відбуватися, здійснюватися дуже швидко, енергійно, бурхливо.

6. перен. відбуватися, проходити запекло, напружено (про війну, бій, боротьбу).

Кипить у чиях руках що — хтось дуже швидко і вправно щось робить, виконує.

7. перен. бути дуже великим, лютим (про мороз).