Кгшка — Тлумачний словник української мови

Кішка, -и, ж.

1. самка кота.

Кішечка, кошеня, котя.

— жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді.

— знає кішка, що сило з'їла — про того, хто винен і почуває свою провину.

2. спец. невеликий якір.

3. тільки мн. рід металевих шипів (чи інших пристосувань), що їх одягають на взуття для вилізання на стовпи, пересування по гірському рельєфу (по льоду, скелях).