Квітка, и, ж.
1. частина рослини, що виростає на стеблі або гілці і складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; звичайно має приємний запах та різноманітне забарвлення.
2. та сама частина рослини, зірвана зі стеблом.
— Квіти, Квітнути, Квітникар, Квітковий, Квітчастий, присл. Квітчасто.
3. перен. про вродливу дівчину.
4. ботанічна назва органа розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.
5. трав'яниста рослина, що має на кінці стебла утворення, яке складається із серцевини й пелюсток навколо неї.