Кволий — Тлумачний словник української мови

Кволий, а, е.

1. слабкий, безсилий; фізично нерозвинутий; тендітний.

Слабий, Хирий, Хирявий, Хирлявий, Хиренний, Хворобливий.

Кволіти, Квоління.

Кволий на розум — недоумкуватий.

2. перен. незначний за ступенем вияву.

3. перен. позбавлений душевної стійкості, сили волі; небадьорий, млявий.

Кволість, присл. Кволо.