Квач — Тлумачний словник української мови

Квач, а, ч.

1. Намотане на кінець палиці ганчір'я і т. ін. для мащення чого-небудь; широка груба щітка для мазання чогось.

П'яний мов квач — дуже, до непритомності п'яний.

2. перен., розм. Безхарактерна, слабкої волі людина.

3. Дитяча гра, за правилами якої треба влучити м'ячем у того, хто тікає, або, наздогнавши його, торкнутися рукою.

Квацати.