Кварц — Тлумачний словник української мови

Кварц

Кварц, у, ч.

1. Поширений у природі мінерал класу оксидів і гідроксидів. Чистий кварц безбарвний, прозорий (гірський кришталь), залежно від домішок набуває чорного (моріон), фіолетового (аметист) та інших відтінків.

— діоксид силіцію.

2. Розм. Опромінення кварцовою лампою.

Кварц в інших словниках

Кварц — Російсько-український академічний словник (А–П)
Кварц — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31