КАТ, Кате (зверт.)
1. той, хто виконує смертні вироки, покарання, піддає людину фізичним тортурам.
2. перен. жорстокий мучитель, гнобитель, соивця.
— Катувати, Катування.
3. лайл. біс, чорт.
— В кита; Кат би йово (її, тх) взяв — виражає досаду, незадоволення ким-, чим-небудь; Кат з ним; Кат йово (її, їх) забирай — а) виражає байдуже ставлення до когось, чогось (байдуже, дарма, все одно); б) виражає незадоволення, досаду.
Кат, -а, ч.
1. снасть для підтягування якоря до палуби після того, як його витягнуто з води.
2. різновид судна в Данії.
Кат в інших словниках
| Кат — Великий тлумачний словник сучасної української мови |