Каса — Тлумачний словник української мови

КАСА, і, ж.

1. спеціальна скринька або шафа для зберігання грошей, цінних паперів. сей скарониця.

2. готівка підприємства, організації, установи.

3. установа чи підрозділ, що здійснює грошові операції, а також їх приміщення. А ощадна коса — установа, куди вносять гроші для зберігання.

4. апарат, що відбиває талони із вказівкою одержаної суми, а також кабінка, місце, де знаходиться апарат і касир. Касовий апарат.

Касовий, касир.

5. друк. скринька з типографськими літерами для ручного набору тексту.