Каркас — Тлумачний словник української мови

КАРКАС1, а, ч.

Металева, дерев'яна чи інша підтримкова основа якоїсь споруди, речі тощо; складається з комбінації лінійних елементів, скріплених між собою.

Кістяк.

Каркасний.

КАРКАС2, а, ч.

Дерево родини в'язових з дуже міцною деревиною, використовуваною для виготовлення дерев'яних духових інструментів та інших виробів.

— залізне (кам'яне) дерево.

Каркасний.