Караван — Тлумачний словник української мови

Караван, у, ч.

1. валка в'ючних тварин, що перевозять вантажі та людей переважно в пустельних районах.

Каравінник.

2. перен. низка людей, тварин або предметів, що рухаються.

3. група транспортних суден, що рухаються одне за одним.

Караванний, Каравановий.