КАЛІКА, и, ч. і ж. у зверт. каліко.
1. людина, яка втратила якусь частину тіла або здатність нею рухати.
— Інвалід.
— Каліцтво, Калічити, Калічитися, Калічення.
2. жебрак, що випрошує милостиню.
— Каліцький.
Каліка в інших словниках
| Каліка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |