Каламутний — Тлумачний словник української мови

Каламутний, а, е.

1. Який утратив прозорість; мутний, нечистий (переважно про рідину).

2. [перен.] оповитий туманом, імлою; затьмарений.

3. [перен.], [розм.] неспокійний, тривожний.

— [див. каламутність, каламуть, каламутити], [присл. каламутно].