Кайло — Тлумачний словник української мови

Кайло, а, с. спеціальний металевий молоток на довгому дерев'яному держакові (кайловищі), вигнутий і загострений з одного чи обох боків, який використовують для розбивання каміння, відбивання гірської породи.

— дзюбик, кирка.

Кайловий, Кайлувати.