Казка — Тлумачний словник української мови

Казка, -и, ж.; у зверт. Казко

  • Розповідний народнопоетичний або писемно-літературний твір переважно фантастичного змісту з вигаданими подіями та дійовими особами.
  • Розм. те, що не відповідає дійсності.

Казкар, Казковий.

— вигадка, байка