КАЗАТИ, кажу, кажеш, недок.
1. усно висловлювати думки, почуття тощо; розповідати що-небудь. — говорити.
2. З ос. мн. ходять чутки, поголоски; розповідають.
— Д правду кажучи — ужив, на потвердження правдивості сказаного; по суті;
— Що й казати — само собою розуміється; звісно;
— Що не кажи (кажіть) — безперечно, звичайно;
— Бодай не казати — краще не говорити, не згадувати.
3. розм. наказувати, давати розпорядження.
4. перен. свідчити про що-небудь.
Казати в інших словниках
| Казати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |