Казан, а, у.
1. велика металева посудина (зазвичай округлої форми і з відкритим верхом) для варіння їжі, нагрівання води тощо. — Котел, чавун.
2. перен., жарг. про голову людини.
— Казанчик.
3. закрита посудина для перетворення води в пару. Паровий казан. — Котел. Казанковий, казаняр (до 1, 3 знач.).
4. перен. під час війни — повне оточення численного ворожого війська.