Кадр — Тлумачний словник української мови

Кадр, -у, Ч.

1. окремий знімок на кіно- та фотоплівці.

Кадрувати.

2. окрема сцена, епізод із кінофільму.

Бути (лишатися) за кадром — а) перебувати за межами того, що безпосередньо зображується у кінофільмі, телепередачі; б) бути за межами розповіді, зображення.

3. розм., род. А. про людину, що привертає увагу зовнішнім виглядом, поведінкою.

Кадр2, а, ч., розм.

Про окрему людину як працівника.

Кадровик.