Кабінет — Тлумачний словник української мови

Кабінет, -а, ч.

1. Кімната для занять.

2. Службове приміщення в установі, навчальному закладі або на підприємстві для директора чи іншої відповідальної особи.

3. розм. Комплект меблів для такого приміщення.

Дсоовий Кабінет.

4. Приміщення для спеціальних занять з необхідним для них обладнанням.

Фізичний Кабінет.

5. Спеціально обладнане приміщення для лікувальних процедур.

Стоматологічний Кабінет.

6. Уряд деяких країн, що складається з міністрів.

Коаліційний Кабінет.

Кабінетний, Кабінетовий.