Зуб, -а, Ч.
1. мн. Зуби, -ів. кісткове утворення, орган у роті людей та багатьох тварин, призначений для схоплювання, кусання, подрібнення й розжовування їжі. Зуби мудрості — останні в зубному ряді великі корінні зуби, які прорізуються в людини після 20 років; Молочні зуби — зуби людини в дитячому віці, які після шести років поступово випадають і замінюються постійними.
- Видирати (виривати) зуби — докладати всіх зусиль для досягнення чого-небудь;
- Гострити (точити) зуби: а) прагнути заволодіти ким-, чим-небудь, захопити когось, щось; б) гніватися на кого-небудь; прагнути зробити комусь зло, прикрість;
- Цокотіти (дзвонити, локотати і т. ін.) зубами — тремтіти від холоду або страху;
- Дивитися (заглядати) в зуби кому — стати постійним об'єктом чиїхось розмов, думок;
- Зламити (поламати) зуби на чому — віддати багато зусиль, праці, але не досягти мети;
- Зуб за зуб — відповідати на образу, кривду, заподіяне зло і т. ін. тим самим;
- Зуб на зуб не попадає — уживається при вираженні дуже сильного відчуття холоду або страху;
- Зубами вчепитися (триматися) за що, Зубами держати (тримати) що: а) дуже міцно триматися за що-небудь; б) зберігати за собою, докладаючи всіх зусиль;
- Зуби замовляти (заговорювати, заговорити) кому — відвертати увагу кого-небудь від чогось; уводити в оману;
- Зуби з'їсти (проїсти) на чому — мати великий досвід, знання у чому-небудь;
- Зуби показувати — показувати свою злість, лиху вдачу;
- Крізь зуби цідити (казати) — говорити невиразно, ледь розтуляючи зуби;
- Мати зуб (зуба), розм. — гніватися на кого-небудь;
- Ні (ані) в зуб, розм. — ніскільки, анітрохи;
- Озброїтися (озброїти, озброєний) до зубів — дуже добре озброїтися;
- Перелічити зуби кому — побити когось; повибивати зуби комусь;
- Потрапити (попасти) на гострі (голодні) зуби кому — стати предметом пліток, насмішок; сколити (шкірити) зуби; продавати (сушити) зуби; торгувати зубами, розм. — посміхатися, сміятися;
- Скреготати (скреготіти, скрипіти) зубами — виявляти лють, роздратування, досаду;
- У чорта в зубах, розм. — у глухому, небезпечному місці;
- Як дам, то й (що й) зубів не визбираєш!, фам. — уживається як погроза сильно побити кого-небудь.
— Зубатий.
2. мн. Зуби і Зуб'я, спец. гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу.
— Зубець.
— Зубовий, Зубити.
3. етн. назва народної пісні і танцю.