Зовнішній — Тлумачний словник української мови

Зовнішній, я, є.

1. обернений назовні, за межі чого-небудь (протилежне — внутрішній). — який перебуває за межами чогось; навколишній.

Зовнішній кут, мат. — кут, утворений однією із сторін трикутника (многокутника) і продовженням суміжної сторони.

2. пов'язаний із формою, виглядом кого-, чого-небудь.

3. перен. який не відбиває суті чого-небудь.

— несуттєвий, формальний, показний.

4. стосується відносин із іноземними державами.

5. який застосовується для лікування поверхні тіла людини.