Змикати, -аєш, недок., Зімкнути, -ну, -ну́, док.
- З'єднувати кінці чого-небудь.
- Перен. створювати зв'язок між ким-, чим-небудь.
Змикати (зімкнути) коло (кільце): а) охоплювати кого-, що-небудь кільцем; б) військ. завершувати, закінчувати оточення кого-, чого-небудь.
Змикати (зімкнути) лави (ряди): а) військ., спорт. максимально зменшувати дистанцію між людьми в лавах і між лавами; б) досягати одностайності у рішеннях, діях.
- Стуляти очі, заплющувати очі.
Не змикати (зімкнути) очей (повік); [ні] на волосину не змикати (зімкнути) очей — не мати змоги заснути навіть на короткий час; Зімкнути уста навіки (навік) — померти, загинути.
Тільки 3 ос., розм., рідко. судомити.
— Змикання, Зімкнення, дієприкм. Зімкнений і Зімкнутий; Зімкненість.
Змикати в інших словниках
| Змикати — Фразеологічний словник української мови |