Змарніти — Тлумачний словник української мови

Змарніти і рідко Помарніти, їю, ієш, док.

1. виснажитися від горя, туги, хвороби, схуднути від недоїдання, важкої праці. — утратити свіжість, привабливість, красу (про обличчя і т. ін.). — помарніти, осунутися, податися, зів'янути, зів'йти, пов'янути, збликнути, поблякнути, розм. споганіти, почорніти.

2. перен. засохнути від нестачі вологи, поживних речовин і т. ін. — зів'янути, зів'яти, пов'янути.

— дієприкм. змарнілий.