Зло — Тлумачний словник української мови

Зло, -а, С.

1. що-небудь погане, недобре, шкідливе; протилежне — добро.

Лихо.

2. почуття роздратування, гніву, досади.

Розлюченість, Злість, Злоба, Лють, Лютость, Лютощі.

Зло бере (брало, взяло, забирає і т. ін.) кого — хто-небудь стає (став і т. ін.) розлюченим, злим, сердитим.

На зло кому — щоб завдати кому-небудь неприємностей.

3. біда, нещастя, неприємність.

Зло 2, присл. злісно, жорстоко; недоброзичливо, сердито.