Злий — Тлумачний словник української мови

Злий, а, е.

1. який недоброзичливо, неприязно, нечестно або вороже ставиться до інших; сповнений гніву, сердитий на кого-, що-небудь.

  • Бодби усе зле та лихо кому — побажання нещастя кому-небудь
  • Під злу руку — у той час, коли людина розгнівана
  • Злі язики — люди, які поширюють плітки

• недобрий, лихий, злісний, злобний, озлоблений, злобливий, злостивий, злосливий, лютий, розм. злючий.

2. викликаний, прийнятий злістю, недоброзичливістю.

Який містить у собі або несе людям зло; згсоний.

3. поганий, несприятливий (про час).

— злісний, злісність, присл. злісно; злобствувати, злобний, злобність, присл. злобно.