Зефір — Тлумачний словник української мови

Зефір, у, ч., поет. бог західного вітру у грецькій міфології.

— теплий легкий вітерець.

Зефір2, у, ч. тонка бавовняна тканина.

Зефір, у, ч.

Кондитерський виріб — сорт фруктової пастилі.