Зеніт, у, ч.
1. найвища точка небесної сфери над головою спостерігача.
— ббрій, горизонт, видноколо, виднокруг, крайнебо, небозвід, небокруг, круговид, кру-гогляд.
2. перен. найвищий ступінь розвитку, вершина чого-небудь.
— апогей.
Зеніт, у, ч.
1. найвища точка небесної сфери над головою спостерігача.
— ббрій, горизонт, видноколо, виднокруг, крайнебо, небозвід, небокруг, круговид, кру-гогляд.
2. перен. найвищий ступінь розвитку, вершина чого-небудь.
— апогей.