Здувати — Тлумачний словник української мови

Здувати, аю, йєш, недок., Здути, здую, здуєш і Здунути, ну, неш, док. струменем повітря скидати, зносити що-небудь з якоїсь поверхні.

— як (ніби, наче, неначе, мов, немов, мовби) вітром здуло, безос. — хто-, що-небудь раптово, дуже швидко або безслідно зник (зникла).

— здмухувати, діал. здимати, рідко продувати, обдувати (з усіх боків).