Здивування — Тлумачний словник української мови

Здивування, -я, с.

Почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, незрозумілого.

— подив, здивування, зчудування, рідше дивування, зачудовання (зачудування), розм. дивовижа.

— здивувати, дієприкм. здивований; здивованість, присл. здивовано.