Звертати — Тлумачний словник української мови

Звертати, аю, аєш, недок., Звернути, зверну, звернеш, док.

1. змінювати напрямок руху, повертаючи вбік; спрямовувати когось, що-небудь вбік.

Звертати (звернути) з дороги (зі шляху) якої (якого) — змінювати свої погляди, переконання і т. ін.

2. повертати (про дорогу, річку).

3. наближатися до якої-небудь межі в часі або відходити від такої межі.

4. спрямовувати що-небудь у певний бік, до когось, чогось.

Звертати (звернути) на себе очі чиї, кого — притягати до себе чий-небудь погляд, увагу.

Звертати (звернути) очі (око, погляд, погляди, зір і т. ін.) на кого, що, до кого, що: а) починати дивитися на когось, щось; б) спрямовувати думку, увагу на кого-, що-небудь.

5. переводити розмову на іншу тему.

6. ударивши, перекосити, виправити.

Звернути шию (волову): а) покалічитися або загинути; б) загинути, скрутивши шию, різко повернувши голову (звичайно птахові).

7. перекладати на кого-небудь іншого свою вину, відповідальність.