Збірник — Тлумачний словник української мови

Збірник, -ка, ч.

1. Книга, що містить однорідні матеріали, документи і т. ін., дібрані за певним принципом твори одного або кількох авторів.

2. Розміщені в певному порядку які-небудь положення, правила, закони.