Заїжджий, а, е. Який прибув звідкись, нетутешній.
У знач. ім. заїжджий, -ого, ч.; заїжджа, -ої, ж. нетутешня людина.
Заїжджий двір — приміщення для зупинки, ночівлі людей, які кудись їдуть, з двором для підвід, коней і т. ін.
Заїжджий в інших словниках
| Заїжджий — Великий тлумачний словник сучасної української мови |