Затятий, а, е.
1. Який уперто наполягає на своєму, домагається свого. • упертий, стійкий, непохитний.
2. Який виражає найвищий ступінь ознаки, вияву чогось; затяжний. • запеклий, скажений, лютий.
— Затятість, присл. Затято.
Затятий, а, е.
1. Який уперто наполягає на своєму, домагається свого. • упертий, стійкий, непохитний.
2. Який виражає найвищий ступінь ознаки, вияву чогось; затяжний. • запеклий, скажений, лютий.
— Затятість, присл. Затято.