Замітати — Тлумачний словник української мови

Замітати, аю, аєш, недок., Замести, ту, етеш, док.

1. мітлою або віником збирати сміття.

Замітати (замести) сліди — знищувати, приховувати все, що може викрити чиї-небудь вчинки, дії або бути доказом злочину.

2. тільки недок. рухаючись, торкатися поверхні землі, підлоги і т. ін. нижнім краєм занадто довгого одягу.

3. засипати, покривати кого-, що-небудь чимось сипким (снігом, піском і т. ін.).